Документ 750-2016-п, чинний, поточна редакція — Редакція від 27.02.2018, підстава - 1103-2017-п

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 26 жовтня 2016 р. № 750
Київ

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством соціальної політики

{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 1103 від 18.12.2017}

Відповідно до статті 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством соціальної політики, що додаються.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2008 р. № 1013 “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 89, ст. 2987).

Прем'єр-міністр України

В.ГРОЙСМАН

Інд. 73




ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 26 жовтня 2016 р. № 750

КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством соціальної політики

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном, є:

фактична чисельність осіб, працевлаштованих за кордоном;

наявність обґрунтованих скарг, за результатами перевірки яких видано розпорядження щодо усунення порушень ліцензійних умов;

кількість виявлених за результатами перевірки порушень;

строк провадження діяльності.

2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання належать до одного з трьох ступенів ризику: високого, середнього або незначного.

3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти:

що протягом звітного року працевлаштували за кордоном до 50 осіб;

стосовно яких протягом 12 попередніх місяців надійшло більш як два обґрунтовані звернення фізичних або юридичних осіб про те, що внаслідок порушення ліцензіатом вимог ліцензійних умов такій особі (особам) завдано матеріальної шкоди або порушено її (їх) законні права чи інтереси, за результатами перевірки яких видано розпорядження щодо усунення порушень ліцензійних умов;

у яких за результатами останньої перевірки виявлено більш як п’ять порушень;

строк провадження діяльності яких становить від трьох до п’яти років.

4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб’єкти:

що протягом звітного року працевлаштували за кордоном від 51 до 250 осіб;

стосовно яких протягом 12 попередніх місяців надійшло одне обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про те, що внаслідок порушення ліцензіатом вимог ліцензійних умов такій особі (особам) завдано матеріальної шкоди або порушено її (їх) законні права чи інтереси, за результатом перевірки якого видано розпорядження щодо усунення порушень ліцензійних умов;

у яких за результатами останньої перевірки виявлено від двох до п’яти порушень;

строк провадження діяльності яких становить від одного до трьох років.

5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб’єкти, не віднесені до суб’єктів господарювання з високим та/або середнім ступенем ризику.

6. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт належить до більш високого ступеня ризику.

7. Планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання законодавства у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном проводяться Мінсоцполітики з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки;

із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки;

із незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п’ять років.

8. У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (за наявності) протягом останніх шести років для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх десяти років для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено порушень вимог законодавства у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

Якщо з дня прийняття такого рішення за результатами позапланових перевірок виявлено порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання проводиться у наступному плановому періоді.

{Пункт 8 в редакції Постанови КМ № 1103 від 18.12.2017}



вгору