Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про повітряне сполучення
Туреччина, Кабінет Міністрів України; Угода, Міжнародний документ від 22.12.2011
Документ 792_083, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 03.07.2013, підстава - 385-VII
( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 31.10.2013, підстава - v3724321-13. Подивитися в історії? )

УГОДА
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про повітряне сполучення

{Угоду ратифіковано Законом № 385-VII від 03.07.2013}

Кабінет Міністрів України та Уряд Турецької Республіки, далі - "Договірні Сторони";

які є учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, вчиненої в Чикаго сьомого грудня 1944 року;

бажаючи сприяти розширенню можливостей для здійснення міжнародних повітряних сполучень;

визнаючи, що міжнародні повітряні сполучення сприяють розвитку економіки, торгівлі, туризму, інвестиціям;

бажаючи забезпечити максимальний рівень безпеки польотів та авіаційної безпеки під час здійснення міжнародних повітряних перевезень та знову заявляючи про серйозну занепокоєність з приводу актів або погроз, спрямованих проти безпеки повітряних суден, що ставить під загрозу безпеку людського життя або власності, негативно впливає на здійснення повітряних перевезень та підриває впевненість громадськості щодо безпеки цивільної авіації; та

бажаючи укласти Угоду з метою встановлення та здійснення повітряного сполучення між Україною і Турецькою Республікою, а також за межами їхніх відповідних територій;

домовилися про таке:

Стаття 1
Визначення

Для цілей цієї Угоди, терміни:

a) "авіаційні власті" означає з боку України Державну авіаційну службу, а з боку Турецької Республіки - Міністерство транспорту, мореплавства та зв'язку, або в обох випадках - будь-яку особу чи орган, що може бути уповноважений здійснювати функції, що в цей час виконують зазначені власті;

b) "Угода" означає цю Угоду та будь-які зміни і доповнення до неї;

c) "договірна лінія" означає регулярне міжнародне повітряне сполучення за маршрутом, встановленим у додатку до цієї Угоди, що здійснюється з метою перевезення пасажирів, вантажу та пошти, окремо чи комбіновано;

d) "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційними цілями" вживаються в значенні, наведеному в статті 96 Конвенції;

e) "Додаток" означає Додаток до цієї Угоди або будь-які зміни до нього відповідно до положень статті 18 (Консультації та внесення змін і доповнень) до цієї Угоди;

f) "ємність" означає щодо повітряного судна комерційне завантаження цього повітряного судна, яке використовується на маршруті або частині маршруту; а щодо встановленого маршруту - ємність повітряного судна, яке експлуатується за цим маршрутом, помножену на кількість рейсів, виконаних цим повітряним судном протягом певного періоду за встановленим маршрутом або на його частині;

g) "Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, прийняту в Чикаго сьомого грудня 1944 року, яка містить будь-який Додаток, прийнятий відповідно до статті 90 цієї Конвенції та будь-яку поправку до Додатків або Конвенції, прийняті відповідно до статей 90 і 94 цієї Конвенції, за умови, що ці Додатки та поправки чинні для обох Договірних Сторін;

h) "призначене авіапідприємство" означає будь-яке авіапідприємство, яке призначено та отримало дозвіл відповідно до статті 3 цієї Угоди;

i) "наземне обслуговування" означає обслуговування, необхідне для прибуття повітряного судна в аеропорт та його відправлення з аеропорту, окрім обслуговування повітряного руху;

j) "ІКАО" означає Міжнародну організацію цивільної авіації, засновану згідно з Конвенцією;

k) "комплектне обладнання" означає предмети, окрім бортових запасів і запасних частин, які призначені для використання на борту повітряного судна під час польоту, включаючи предмети для надання першої допомоги та аварійно-рятувальне обладнання;

l) "запасні частини" означають частини, що можуть бути встановлені на повітряному судні з метою ремонту чи заміни деталей, включаючи двигуни;

m) "встановлений маршрут" означає будь-який маршрут, встановлений у додатку до цієї Угоди;

n) "стандарт" означає будь-які вимоги до фізичних характеристик, конфігурацій, матеріальної частини, технічних характеристик, персоналу або правил, однакове застосування яких визнається необхідним для забезпечення безпеки або регулярності міжнародної аеронавігації та яких будуть дотримуватися Договірні Сторони відповідно до Конвенції; у випадку неможливості дотримання стандарту Договірні Сторони в обов'язковому порядку направляють до ІКАО повідомлення згідно зі статтею 38 Конвенції;

o) "тариф" означає розмір оплати за перевезення пасажирів, багажу та вантажу, а також умови, згідно з якими ця оплата застосовується, включаючи оплату й умови стосовно агентських та інших додаткових послуг, за винятком винагороди та умов щодо перевезення пошти;

p) "територія Договірної Сторони" означає територію держави Договірної Сторони і вживається в значенні, наведеному в статті 2 Конвенції;

q) "завантаження" означає пасажирів, багаж, вантаж і пошту, що перевозяться на борту повітряного судна;

r) "збір з користувача" означає плату, яка стягується з авіапідприємств за надання відповідних послуг, користування аеропортовими, аеронавігаційними засобами або засобами забезпечення авіаційної безпеки.

Стаття 2
Надання прав

1. Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, передбачені цією Угодою, з метою здійснення регулярних міжнародних повітряних перевезень за маршрутами, встановленими в додатку до цієї Угоди.

2. Авіапідприємства, призначені кожною Договірною Стороною, під час експлуатації договірної лінії за встановленим маршрутом користуються такими правами:

a) здійснювати проліт території іншої Договірної Сторони без посадки;

b) здійснювати зупинки на території іншої Договірної Сторони з некомерційними цілями;

c) здійснювати зупинки на території іншої Договірної Сторони в пунктах, встановлених для цього маршруту в додатку до цієї Угоди, з метою прийняття на борт і зняття з нього міжнародного завантаження, що перевозиться окремо або комбіновано.

3. Зазначене в пункті 2 цієї статті не розглядається як надання права призначеним авіапідприємствам однієї Договірної Сторони приймати на борт повітряного судна на території іншої Договірної Сторони пасажирів, вантаж і пошту для перевезення до іншого пункту на території цієї іншої Договірної Сторони за винагороду або на умовах оренди.

Стаття 3
Призначення та надання дозволу на виконання польотів

1. Кожна Договірна Сторона має право призначити одне або більше авіапідприємств з метою експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами, а також відкликати або замінити такі призначення. Повідомлення про призначення надсилається в письмовій формі іншій Договірній Стороні дипломатичними каналами.

2. Після отримання повідомлення про призначення авіапідприємства та заявок, поданих призначеним авіапідприємством за встановленою формою та в порядку, передбаченому для видачі дозволів на виконання польотів, інша Договірна Сторона своєчасно надає відповідні дозволи за умови, що:

a) переважне володіння цим авіапідприємством і фактичний контроль над ним належить державі Договірної Сторони, яка призначає авіапідприємство, або її громадянам;

b) Договірна Сторона, яка призначає авіапідприємство, впроваджує та застосовує стандарти, зазначені в статті 13 та статті 14 цієї Угоди;

c) призначене авіапідприємство здатне виконувати умови, передбачені чинним законодавством, які звичайно застосовуються для здійснення міжнародних повітряних перевезень Договірною Стороною, яка розглядає заявки.

3. Якщо авіапідприємство призначено та отримало дозвіл на виконання польотів, воно може в будь-який час розпочати експлуатацію договірних ліній за умови дотримання авіапідприємством положень цієї Угоди.

Стаття 4
Скасування дозволу на виконання польотів

1. Кожна Договірна Сторона має право скасувати дозвіл на виконання польотів або тимчасово припинити користування правами, зазначеними в статті 2 цієї Угоди, авіапідприємством, призначеним іншою Договірною Стороною, або встановити такі умови, які вважатиме за необхідне для користування такими правами у випадку, якщо:

a) переважне володіння цим авіапідприємством і фактичний контроль над ним не належить державі Договірної Сторони, яка призначає авіапідприємство, або її громадянам;

b) Договірна Сторона, яка призначає авіапідприємство, не впроваджує та не застосовує стандарти, зазначені в статті 13 цієї Угоди;

c) авіапідприємство не дотримується чинного законодавства держави Договірної Сторони, яка надає ці права; або

d) авіапідприємство не здатне здійснювати повітряні сполучення відповідно до умов, передбачених цією Угодою.

2. Якщо вжиття негайних заходів не є необхідним для запобігання подальшим порушенням положень пункту 1(c) або 1(d) цієї статті, то права, передбачені цією статтею, використовуються тільки після консультацій з іншою Договірною Стороною. Такі консультації розпочнуться протягом шістдесяти (60) днів з дати одержання запиту іншою Договірною Стороною, якщо Договірні Сторони не домовилися про інше.

Стаття 5
Ємність

1. Призначеним авіапідприємствам обох Договірних Сторін надаються справедливі та рівні можливості експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами.

2. Під час експлуатації договірних ліній призначені авіапідприємства кожної Договірної Сторони повинні враховувати інтереси призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, щоб не зашкодити перевезенням, які здійснюються ним за цими маршрутами або на їх частині.

3. Експлуатація договірних ліній призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін здійснюється таким чином, щоб задовольнити потреби суспільства в перевезеннях за встановленими маршрутами, а кожне призначене авіапідприємство повинно мати першочерговою метою надання такої ємності, яка при обґрунтованому коефіцієнті завантаження повітряного судна відповідала б існуючим та обґрунтовано очікуваним потребам у перевезеннях пасажирів і вантажу, включаючи пошту, що здійснюються між територіями Договірних Сторін.

4. Авіаційні власті обох Договірних Сторін спільно визначають ємність установленого маршруту, виходячи з експлуатаційних умов, зазначених у додатку до цієї Угоди. Авіаційні власті будь-якої Договірної Сторони не встановлюють в односторонньому порядку обмеження щодо частоти перевезень, ємності або типу повітряного судна, яке експлуатується призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони, якщо тільки це не викликано митними, технічними, експлуатаційними вимогами або вимогами стосовно охорони навколишнього середовища відповідно до єдиних умов, зазначених у статті 15 Конвенції.

5. Жодна Договірна Сторона не застосовуватиме до призначених авіапідприємств іншої Договірної Сторони право першої відмови, завищені ставки, необґрунтовані платежі або інші подібні вимоги щодо ємності, частоти або обсягу перевезень.

Стаття 6
Тарифи

1. Тарифи на перевезення на будь-якій договірній лінії встановлюються призначеними авіапідприємствами на обґрунтованому рівні з урахуванням усіх супутніх факторів, включаючи експлуатаційні витрати, помірний прибуток і особливості перевезень. Авіаційні власті Договірних Сторін вважатимуть неприйнятними тарифи, які є дискримінаційними, надто високими або обмежуючими через зловживання домінуючим становищем на ринку, або штучно заниженими через пряму або непряму підтримку або субсидію.

2. Авіаційні власті кожної Договірної Сторони можуть вимагати від призначеного авіапідприємства повідомлення про встановлення та про опублікування тарифів на пасажирські перевезення, які здійснюються відповідно до цієї Угоди, за винятком тарифів на вантажні авіаперевезення або тарифів, які встановлюються призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони на перевезення між пунктами на території першої Договірної Сторони та третьою державою.

3. Не обмежуючи застосування антимонопольного законодавства та законодавства стосовно захисту прав споживачів держави кожної Договірної Сторони, втручання авіаційних властей Договірної Сторони обмежується таким:

a) запобіганням установленню необґрунтовано низьких або дискримінаційних тарифів;

b) захистом споживачів від застосування необґрунтовано високих або необґрунтовано обмежуючих тарифів, пов'язаних зі зловживанням домінуючим становищем на ринку чи змовою авіапідприємств; або

c) захистом авіапідприємств від установлення тарифів, які штучно занижені через пряму або непряму урядову субсидію чи підтримку.

4. Якщо авіаційні власті будь-якої Договірної Сторони вважають, що поданий тариф не відповідає положенням пункту 1 цієї статті, вони направляють відповідне повідомлення призначеному авіапідприємству, яке після отримання такого повідомлення одразу призупиняє застосування тарифу. Направляючи таке повідомлення, авіаційні власті можуть направити авіаційним властям іншої Договірної Сторони запит про проведення консультацій стосовно тарифів. Такі консультації проводяться не пізніше ніж через чотирнадцять (14) днів після одержання запиту.

Стаття 7
Мито та інші збори

1. Кожна Договірна Сторона на основі взаємності в максимально можливому обсязі відповідно до національного законодавства своєї держави звільняє призначене авіапідприємство іншої Договірної Сторони від мита і зборів на повітряні судна, паливо, мастильні матеріали, витратні технічні запаси, запасні частини, включаючи двигуни, комплектне обладнання, бортові запаси (включаючи продукти харчування, напої та тютюнові вироби), необхідні документи (бланки квитків для автоматизованого заповнення, авіавантажні накладні, будь-які друковані матеріали з зображенням на них товарного знака авіапідприємства, які розповсюджуються призначеним авіапідприємством безкоштовно, та рекламні матеріали), а також на інші предмети, які призначені для використання або які використовуються виключно у зв'язку з експлуатацією чи обслуговуванням повітряних суден призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, що здійснюють перевезення на договірних лініях, крім зборів за надане обслуговування.

2. Звільнення, надані цією статтею, застосовуються до зазначених у пункті 1 цієї статті предметів, які:

a) ввозяться на територію однієї Договірної Сторони призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони або від його імені;

b) знаходяться на борту повітряного судна призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони після прибуття на територію іншої Договірної Сторони або після відправлення з цієї території;

c) приймаються на борт повітряного судна призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони та призначені для використання під час експлуатації договірних ліній;

незалежно від того, використовуються чи споживаються такі предмети цілком у межах території Договірної Сторони, яка надає звільнення, за умови, що такі предмети не відчужуються та (або) не продаються на території згаданої Договірної Сторони.

3. Комплектне обладнання, а також матеріали та запаси, що звичайно знаходяться на борту повітряного судна призначеного авіапідприємства будь-якої Договірної Сторони, можуть бути вивантажені на території іншої Договірної Сторони тільки за згодою митних органів цієї держави. У такому випадку вони можуть бути розміщені під наглядом або контролем зазначених органів доти, доки не будуть вивезені в зворотному напрямку або використані іншим чином відповідно до митного законодавства держави цієї Договірної Сторони.

4. Збори за надання послуг зі зберігання предметів, зазначених у пункті 3 цієї статті, та митне оформлення стягуються відповідно до чинного національного законодавства держави кожної Договірної Сторони.

Стаття 8
Прямий транзит

1. Пасажири, багаж і вантаж, що прямують транзитом через територію будь-якої Договірної Сторони та не залишають відведеної для такої мети зони аеропорту, підлягають лише контролю на авіаційну безпеку, якщо тільки заходами з безпеки для запобігання насильству, повітряному піратству та незаконному перевезенню наркотичних речовин не передбачено інше. Багаж і вантаж звільняються від мита та інших зборів, що не залежать від вартості послуг, які надаються після прибуття.

Стаття 9
Збори з користувача

1. Жодна Договірна Сторона не стягує або не дозволяє стягувати з призначеного авіапідприємства або авіапідприємств іншої Договірної Сторони збори з користувача, розмір яких перевищує розмір зборів, що стягуються з її авіапідприємств, які здійснюють подібні міжнародні повітряні сполучення.

2. Кожна Договірна Сторона сприяє проведенню консультацій щодо зборів з користувача між компетентними органами, які стягують збори, та авіапідприємствами, які користуються послугами та засобами, що надаються такими органами, коли це можливо, через представництва цих авіапідприємств. Повідомлення з обґрунтуванням будь-яких пропозицій стосовно зміни зборів з користувача має бути надіслано таким користувачам, щоб вони мали можливість висловити свою точку зору до введення в дію таких змін. Кожна Договірна Сторона також рекомендує своїм компетентним органам, які стягують збори, і авіапідприємствам обмінюватися відповідною інформацією щодо зборів з користувача.

Стаття 10
Представництво авіапідприємства

1. Призначені авіапідприємства кожної Договірної Сторони мають право відкривати свої представництва на території іншої Договірної Сторони.

2. Призначені авіапідприємства однієї Договірної Сторони відповідно до чинного законодавства держави іншої Договірної Сторони щодо в'їзду, проживання та працевлаштування мають право направляти і утримувати на території іншої Договірної Сторони власний адміністративний, технічний, експлуатаційний персонал, а також інший персонал, необхідний для експлуатації договірних ліній.

3. Такі потреби в персоналі задовольняються на розсуд призначеного авіапідприємства за рахунок власного персоналу або шляхом користування послугами та найму персоналу будь-якої іншої організації, компанії або авіапідприємства, яке діє на території іншої Договірної Сторони та має дозвіл на надання таких послуг іншим авіапідприємствам.

4. З дотриманням чинного законодавства держави кожної Договірної Сторони кожне призначене авіапідприємство може здійснювати власне наземне обслуговування на території іншої Договірної Сторони або на власний розсуд скористатися послугами з наземного обслуговування, що надаються будь-яким агентом, уповноваженим компетентними органами держави іншої Договірної Сторони здійснювати такі послуги в повному обсязі або частково.

5. Договірні Сторони на основі взаємності надають необхідні дозволи на працевлаштування, візи або інші подібні документи представникам і персоналу, зазначеному в пункті 2 цієї статті.

Стаття 11
Конвертація та переказ доходів

1. Призначені авіапідприємства кожної Договірної Сторони мають право на території іншої Договірної Сторони реалізовувати та оформлювати власні документи на перевезення безпосередньо та через своїх агентів. Призначені авіапідприємства мають право надавати послуги з перевезень, а будь-яка особа сплачувати за них у національній або вільноконвертованій валюті відповідно до чинного законодавства у сфері валютного регулювання держав обох Договірних Сторін.

2. Кожна Договірна Сторона надає призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони право конвертувати та переказувати на територію своєї держави доходи, отримані від реалізації послуг за перевезення пасажирів, багажу, вантажу та пошти на договірних лініях, сума яких перевищує видатки.

3. Конвертація та переказ таких доходів здійснюється без будь-яких обмежень за курсом обміну, встановленим на момент подання доходів на конвертацію. За такий переказ не стягуються адміністративні збори або збори за обмін, за винятком зборів, що звичайно стягуються банками під час здійснення конвертації або переказу коштів.

4. Призначені авіапідприємства кожної Договірної Сторони можуть сплачувати місцеві видатки, включаючи витрати на паливо, на території іншої Договірної Сторони у національній або вільноконвертованій валюті відповідно до чинного законодавства у сфері валютного регулювання держави цієї іншої Договірної Сторони.

Стаття 12
Визнання сертифікатів і свідоцтв

1. Сертифікати льотної придатності, посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які видані або визнані дійсними однією Договірною Стороною і строк дії яких не завершився, визнаються дійсними іншою Договірною Стороною для експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами за умови, що вимоги, згідно з якими такі посвідчення або свідоцтва були видані чи визнані дійсними, відповідають мінімальним стандартам, встановленим згідно з Конвенцією. Кожна Договірна Сторона залишає за собою право відмовити у визнанні дійсними посвідчень про кваліфікацію та свідоцтв з метою виконання польотів над територією її держави, виданих громадянам її держави чи визнаних дійсними іншою Договірною Стороною або третьою державою.

2. Якщо вимогами щодо свідоцтв або посвідчень, згаданих у пункті 1 цієї статті, які видані авіаційними властями однієї Договірної Сторони будь-якій особі або щодо повітряного судна, яке експлуатується при здійсненні перевезень на договірних лініях, передбачається відмінність від мінімальних стандартів, встановлених згідно з Конвенцією, і така відмінність була зареєстрована в ІКАО, авіаційні власті іншої Договірної Сторони можуть направити запит про проведення консультацій з авіаційними властями першої Договірної Сторони, щоб впевнитися, що така відмінність є для них прийнятною.

Стаття 13
Безпека польотів

1. Кожна Договірна Сторона може в будь-який час направити іншій Договірній Стороні запит про проведення консультацій стосовно стандартів з безпеки польотів, аеронавігаційних засобів та послуг, щодо екіпажів, повітряних суден або їх експлуатації, прийнятих іншою Договірною Стороною. Такі консультації розпочнуться протягом тридцяти (30) днів з дати одержання такого запиту.

2. Якщо за результатами таких консультацій одна Договірна Сторона виявляє, що інша Договірна Сторона не дотримується та належним чином не застосовує мінімальні стандарти, встановлені на той час згідно з Конвенцією, перша Договірна Сторона повідомляє іншій Договірній Стороні про виявлені недоліки, а також про заходи, які необхідно вжити для приведення у відповідність із цими мінімальними стандартами, а інша Договірна Сторона повинна усунути виявлені недоліки протягом погодженого періоду. Якщо інша Договірна Сторона не може усунути недоліки протягом погодженого періоду, то це буде підставою для застосування статті 4 цієї Угоди.

3. Договірні Сторони домовляються, що відповідно до статті 16 Конвенції повітряні судна, які використовуються призначеними авіапідприємствами однієї Договірної Сторони для перевезень на територію іншої Договірної Сторони або з неї, можуть під час перебування на території іншої Договірної Сторони бути об'єктом для проведення уповноваженими представниками авіаційних властей іншої Договірної Сторони огляду (далі - "інспекція на пероні"), за умови, що це не призведе до необґрунтованої затримки. Без шкоди зобов'язанням згідно зі статтею 33 Конвенції, метою проведення такого огляду є перевірка дійсності документів стосовно повітряного судна та свідоцтва членів екіпажу, а також стану повітряного судна та його обладнання на відповідність стандартам з безпеки польотів, встановленим на той час згідно з Конвенцією.

4. Якщо під час проведення інспекції або серії інспекцій на пероні виникають серйозні підстави вважати, що:

a) повітряне судно або його експлуатація не відповідає мінімальним стандартам, установленим на той час згідно з Конвенцією, або

b) відсутні ефективне впровадження та дотримання стандартів з безпеки польотів, установлених на той час згідно з Конвенцією,

то Договірна Сторона, яка проводить інспекцію на пероні, може в цілях статті 33 Конвенції дійти висновку, що вимоги, згідно з якими були видані або визнані дійсними посвідчення чи свідоцтва стосовно повітряного судна або його екіпажу, або вимоги щодо експлуатації повітряного судна не відповідають мінімальним стандартам, установленим згідно з Конвенцією.

5. У разі відмови представника призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони в проведенні згідно з пунктом 3 цієї статті інспекції на пероні повітряного судна, яке експлуатується цим авіапідприємством, інша Договірна Сторона може зробити висновок, про який ідеться в пункті 4 цієї статті.

6. Кожна Договірна Сторона залишає за собою право негайно призупинити дію дозволу на виконання польотів призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, якщо за результатами інспекції на пероні або серії інспекцій на пероні, у разі відмови в проведенні інспекції на пероні, за результатами консультацій або в інших випадках вирішить, що такі дії є необхідними для забезпечення безпеки польотів.

7. Будь-які дії однієї Договірної Сторони по відношенню до призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони згідно з пунктом 2 або пунктом 6 цієї статті припиняються, як тільки підставу для вжиття таких заходів усунуто.

Стаття 14
Авіаційна безпека

1. Згідно зі своїми правами та зобов'язаннями, які виникають на основі міжнародного права, Договірні Сторони підтверджують взаємне зобов'язання захищати цивільну авіацію від актів незаконного втручання. Не обмежуючи загальне застосування своїх прав і зобов'язань з міжнародного права, Договірні Сторони діють відповідно до положень Конвенції про злочини та деякі інші акти, що вчиняються на борту повітряного судна, прийнятої в Токіо 14 вересня 1963 року, Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, прийнятої в Гаазі 16 грудня 1970 року, Конвенції про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, прийнятої в Монреалі 23 вересня 1971 року, Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, який доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, що спрямовані проти безпеки цивільної авіації, підписаного в Монреалі 24 лютого 1988 року, та будь-якого іншого міжнародного договору про безпеку цивільної авіації, учасниками якого будуть обидві Договірні Сторони.

2. Договірні Сторони надають одна одній за запитом усю необхідну допомогу для запобігання актам незаконного захоплення цивільних повітряних суден та іншим незаконним актам, спрямованим проти безпеки таких повітряних суден, пасажирів і екіпажу, аеропортів і аеронавігаційних засобів, а також будь-якій іншій загрозі безпеці цивільної авіації.

3. Договірні Сторони в своїх відносинах діють відповідно до положень з авіаційної безпеки, встановлених ІКАО та визначених як Додатки до Конвенції, в тій мірі, в якій такі положення з безпеки застосовуються до Договірних Сторін. Вони вимагатимуть, щоб експлуатанти повітряних суден, зареєстрованих на їх території, та експлуатанти, які постійно базуються або мають основне місце діяльності на їх території, та експлуатанти аеропортів, розташованих на їх території, діяли згідно з такими положеннями з авіаційної безпеки.

4. Кожна Договірна Сторона погоджується з тим, що до таких експлуатантів повітряних суден може бути висунута вимога дотримуватися зазначених у пункті 3 цієї статті положень з авіаційної безпеки, які застосовуються іншою Договірною Стороною стосовно прибуття на її територію, відправлення з неї або перебування в її межах. Кожна Договірна Сторона забезпечує на своїй території вжиття ефективних заходів для захисту повітряних суден, огляду пасажирів, екіпажу, ручної поклажі, багажу, вантажу та бортових запасів перед і під час прийому на борт або завантаження. Кожна Договірна Сторона також доброзичливо розглядає будь-яке прохання іншої Договірної Сторони щодо вжиття обґрунтованих спеціальних заходів з безпеки у відповідь на загрозу.

5. У випадку дій або загрози дій, пов'язаних із незаконним захопленням цивільних повітряних суден, або інших протиправних дій, спрямованих проти безпеки повітряних суден, їх пасажирів і екіпажу, аеропортів або аеронавігаційних засобів, Договірні Сторони надають одна одній допомогу шляхом налагодження оперативної взаємодії та вжиття відповідних заходів, спрямованих на швидке та безпечне усунення таких дій або загрози дій.

6. Кожна Договірна Сторона вживає всіх заходів, що вважає за необхідне, для затримання на своїй території повітряного судна, яке було незаконно захоплено або зазнало інших протиправних дій і здійснило посадку на цій території, якщо тільки його відправлення не зумовлено необхідністю зберегти людське життя. По можливості такі заходи вживаються після проведення взаємних консультацій.

Стаття 15
Розклад руху

1. Призначені авіапідприємства кожної Договірної Сторони подають на затвердження авіаційним властям іншої Договірної Сторони розклад руху на договірних лініях на кожний сезон (літній і зимовий) не менше ніж за сорок п'ять (45) днів до початку експлуатації договірних ліній.

2. Будь-які зміни до затвердженого розкладу призначених авіапідприємств будь-якої Договірної Сторони подаються авіаційним властям іншої Договірної Сторони на затвердження.

Стаття 16
Статистичні данні

Авіаційні власті однієї Договірної Сторони на запит авіаційних властей іншої Договірної Сторони надають періодичні або інші статистичні дані, необхідні для перегляду ємності, що надається призначеними авіапідприємствами першої Договірної Сторони за встановленими маршрутами. Такі дані повинні містити всю інформацію, необхідну для визначення обсягу перевезень, що здійснюються цими авіапідприємствами за встановленими маршрутами, а також інформацію стосовно пунктів відправлення та призначення таких перевезень.

Стаття 17
Застосування національного законодавства

1. Призначені авіапідприємства однієї Договірної Сторони дотримуються чинного законодавства держави іншої Договірної Сторони, яке регулює прибуття на її територію або відправлення з неї повітряних суден, що здійснюють міжнародні повітряні сполучення, або експлуатацію та навігацію таких повітряних суден під час їхнього перебування в межах цієї території, під час прибуття на згадану територію, відправлення з неї та перебування в її межах.

2. Чинне законодавство держави однієї Договірної Сторони, яке регулює прибуття на її територію або відправлення з неї пасажирів, екіпажу, багажу або вантажу, включаючи пошту, зокрема, правила щодо прибуття, розмитнення, імміграційного, паспортного, митного, медичного контролю та карантину, поширюється на пасажирів, екіпаж або осіб, які діють від їх імені, а також застосовується до вантажу, що перевозиться повітряними судами призначених авіапідприємств іншої Договірної Сторони, під час перебування на території першої Договірної Сторони.

Стаття 18
Консультації та внесення змін і доповнень

1. Будь-яка Договірна Сторона може в будь-який час направити іншій Договірній Стороні запит про проведення консультацій щодо дотримання, виконання, тлумачення, застосування або внесення змін і доповнень до цієї Угоди. Такі консультації, які можуть проводитися між авіаційними властями, розпочнуться протягом сорока п'яти (45) днів з дати одержання іншою Договірною Стороною письмового запиту, якщо Договірні Сторони не домовляться про інше.

2. Будь-які зміни та доповнення до цієї Угоди вносяться за взаємною письмовою згодою Договірних Сторін та оформлюються відповідним протоколом, який є невід'ємною частиною Угоди та набирає чинності відповідно до статті 23 цієї Угоди.

3. Будь-які зміни та доповнення до додатка до цієї Угоди погоджуються безпосередньо авіаційними властями Договірних Сторін і тимчасово застосовуються з дати погодження та набирають чинності відповідно до статті 23 цієї Угоди.

Стаття 19
Вирішення спорів

1. Будь-який спір, що виникає з приводу тлумачення або застосування цієї Угоди, вирішується шляхом переговорів між авіаційними властями Договірних Сторін.

2. Якщо авіаційні власті не дійдуть згоди, спір вирішується Договірними Сторонами дипломатичними каналами.

3. Якщо Договірні Сторони не вирішують спір відповідно до пункту 2 цієї статті, будь-яка Договірна Сторона може відповідно до чинного національного законодавства своєї держави передати спір до арбітражного трибуналу у складі трьох арбітрів: по одному призначає кожна Договірна Сторона, а третій арбітр, який діятиме як голова арбітражного трибуналу, обирається цими двома арбітрами за умови, що цей арбітр не є громадянином держави будь-якої Договірної Сторони, а є громадянином держави, яка під час призначення голови має дипломатичні стосунки з кожною з Договірних Сторін.

Кожна з Договірних Сторін призначає свого арбітра протягом шістдесяти (60) днів з дати отримання повідомлення про арбітражне вирішення спору у вигляді листа на замовлення. Голова арбітражного трибуналу призначається протягом наступних шістдесяти (60) днів після призначення арбітра кожною Договірною Стороною.

Якщо Договірна Сторона не може призначити свого арбітра протягом зазначеного періоду або призначені арбітри не дійшли згоди щодо обрання голови у зазначений термін, кожна Договірна Сторона може звернутися до Президента Ради ІКАО з проханням призначити голову або арбітра, який представлятиме сторону, яка не в змозі зробити призначення, як того вимагає справа.

4. Віце-президент або старший член Ради ІКАО, який не є громадянином будь-якої Договірної Сторони, виконуватиме обов'язки Президента Ради ІКАО щодо призначення арбітрів, як зазначено у пункті 3 цієї статті, у разі відсутності або неправоздатності останнього.

5. Арбітражний трибунал встановить свої процедури та визначить місце проведення арбітражу відповідно до домовленостей між Договірними Сторонами.

6. Рішення арбітражного трибуналу є остаточними та обов'язковими для виконання Договірними Сторонами.

7. Якщо будь-яка Договірна Сторона або призначене авіапідприємство будь-якої Договірної Сторони не в змозі дотримуватися рішення, наданого відповідно до пункту 2 цієї статті, інша Договірна Сторона може обмежити, призупинити або анулювати будь-які права або привілеї, які були надані відповідно до цієї Угоди Договірній Стороні, яка не дотримується рішення.

8. Кожна Договірна Сторона сплачує витрати призначеного нею арбітра. Витрати голови, включаючи його збори та будь-які витрати ІКАО щодо призначення голови і (або) арбітра неспроможної сторони, як зазначено у пункті 3 цієї статті, порівну розподіляються між Договірними Сторонами.

9. Очікуючи призначення арбітра та винесення рішення арбітражним трибуналом, Договірні Сторони продовжують виконувати усі їхні обов'язки згідно з цією Угодою без шкоди остаточному рішенню.

Стаття 20
Реєстрація

Ця Угода та будь-які зміни і доповнення до неї реєструються в ІКАО.

Стаття 21
Відповідність багатостороннім договорам

Якщо будь-який міжнародний багатосторонній договір у сфері повітряних перевезень набере чинності для обох Договірних Сторін, ця Угода буде відповідно змінена та доповнена.

Стаття 22
Припинення дії

Кожна Договірна Сторона може в будь-який час письмово повідомити іншу Договірну Сторону про свій намір припинити дію цієї Угоди. Таке повідомлення одночасно надсилається до ІКАО. У такому випадку ця Угода втрачає чинність через дванадцять (12) місяців з дати одержання повідомлення іншою Договірною Стороною, якщо тільки повідомлення не відкликано до закінчення цього періоду. Якщо підтвердження про одержання повідомлення іншою Договірною Стороною відсутнє, воно вважається одержаним через чотирнадцять (14) днів після його одержання ІКАО.

Стаття 23
Набрання чинності

1. Ця Угода укладається на невизначений строк і набирає чинності з дати одержання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення Договірних Сторін про виконання ними внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання цією Угодою чинності.

2. З дати набрання цією Угодою чинності, Угода між Урядом України та Урядом Турецької Республіки про повітряне сполучення, укладена в м. Анкара 27 листопада 1996 року, втрачає чинність.

На підтвердження чого ті, що підписалися нижче, належним чином уповноважені своїми Урядами, підписали цю Угоду.

Вчинено в м.Анкара, 22 грудня 2011 року, у двох примірниках, кожний українською, турецькою та англійською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення положень цієї Угоди текст англійською мовою матиме переважну силу.

ЗА КАБІНЕТ МІНІСТРІВ
УКРАЇНИ

(підпис)


ЗА УРЯД
ТУРЕЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

(підпис)


ДОДАТОК
до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про повітряне сполучення

I. Таблиці маршрутів

Маршрути, які експлуатуються призначеними авіапідприємствами України:

Пункти на території
України

Проміжні пункти

Пункти на території
Турецької Республіки

Пункти за межами

Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Сімферополь, Донецьк, Харків, Львів

Вільний вибір пунктів

Стамбул, Анкара

Вільний вибір пунктів

__________
Примітки:


Додаткові пункти призначення на території Турецької Республіки погоджуються авіаційними властями Договірних Сторін.
Завантаження не може бути прийняте на борт повітряного судна в проміжному пункті з метою його розвантаження на території Турецької Республіки, а також не може бути прийняте на борт повітряного судна на території Турецької Республіки з метою його розвантаження в пункті за межами та у зворотному напрямку, за винятком, коли час від часу це може бути визначено авіаційними властями Договірних Сторін.

Маршрути, які експлуатуються призначеними авіапідприємствами Турецької Республіки:

Пункти на території
Турецької Республіки

Проміжні пункти

Пункти на території
України

Пункти за межами

Стамбул, Анкара

Вільний вибір пунктів

Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Сімферополь, Донецьк, Харків, Львів

Вільний вибір пунктів

__________
Примітки:


Додаткові пункти призначення на території України погоджуються авіаційними властями Договірних Сторін.
Завантаження не може бути прийняте на борт повітряного судна в проміжному пункті з метою його розвантаження на території України або не може бути прийняте на борт повітряного судна на території України з метою його розвантаження в пункті за межами та у зворотному напрямку, за винятком, коли час від часу це може бути визначено авіаційними властями Договірних Сторін.

II. Експлуатаційні умови

1. Проміжні пункти або пункти за межами можуть не використовуватися призначеними авіапідприємствами будь-якої Договірної Сторони на будь-якому чи всіх рейсах, якщо перевезення починаються або закінчуються на території Договірної Сторони, яка призначає авіапідприємство.

2. Призначені авіапідприємства будь-якої Договірної Сторони можуть здійснювати повітряні сполучення за встановленими маршрутами з максимальною частотою, яка погоджується між авіаційними властями Договірних Сторін.

3. Авіаційні власті обох Договірних Сторін можуть за взаємною згодою встановлювати додаткові умови експлуатації договірних ліній за маршрутами, встановленими в цьому додатку.

III. Спільне використання кодів

Здійснюючи або пропонуючи повітряні сполучення за встановленими маршрутами, будь-яке призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони може укладати комерційні домовленості, включаючи, однак не обмежуючись угодою про надання блоку крісел або про спільне використання кодів, з призначеним авіапідприємством або авіапідприємствами будь-якої Договірної Сторони або авіапідприємствами третьої сторони, які мають відповідний дозвіл на виконання таких перевезень.

Частота повітряних перевезень, які здійснюються відповідно до угоди про спільне використання кодів, зараховується як частота перевезень авіапідприємству, яке фактично їх здійснює.

Кожне авіапідприємство, яке уклало угоду про спільне використання кодів, повинно під час продажу квитка інформувати покупця про авіапідприємство, яке фактично здійснюватиме перевезення на кожному з секторів, і з яким авіапідприємством покупець має договірні відносини.

IV. Слоти

1. Кожна Сторона сприяє експлуатації договірних ліній призначеними авіапідприємствами іншої Сторони, в тому числі шляхом надання необхідних слотів на посадку та зліт, за умови дотримання національних та міжнародних норм і правил, та відповідно до принципів справедливих і рівних можливостей, взаємності, недискримінації та прозорості.

2. Обидві Сторони докладають усіх зусиль для вирішення будь-якого спору стосовно слотів, що впливає на експлуатацію договірних ліній, шляхом проведення консультацій та переговорів відповідно до положень статті 18 (Консультації та внесення змін і доповнень) або на підставі положень щодо вирішення спорів статті 19 (Вирішення спорів).



вгору