Документ 976_007, чинний, поточна редакція — Приєднання від 05.10.2006, підстава - 227-V
( Остання подія — Набрання чинності для України міжнародного договору, відбулась 15.09.2011, підстава - v2439321-11. Подивитися в історії? )

                            Додаток II 
до Протоколу про внесення змін до Міжнародної
конвенції про спрощення та гармонізацію
митних процедур ( 976_005 )
(Загальний додаток)
{ Про приєднання до Протоколу див. Закон
N 227-V ( 227-16 ) від 05.10.2006, ВВР, 2006, N 48, ст.476 }

ЗАГАЛЬНИЙ ДОДАТОК
ЗМІСТ

Розділ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Розділ 2 ВИЗНАЧЕННЯ Розділ 3 МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ ТА ІНШІ МИТНІ ФОРМАЛЬНОСТІ Розділ 4 МИТА ТА ПОДАТКИ
А. НАРАХУВАННЯ, СТЯГНЕННЯ І СПЛАТА МИТ ТА ПОДАТКІВ
В. ВІДСТРОЧКА СПЛАТИ МИТ ТА ПОДАТКІВ
С. ПОВЕРНЕННЯ МИТ ТА ПОДАТКІВ Розділ 5 ГАРАНТІЇ Розділ 6 МИТНИЙ КОНТРОЛЬ Розділ 7 ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Розділ 8 ВІДНОСИНИ МІЖ МИТНОЮ СЛУЖБОЮ ТА ТРЕТІМИ СТОРОНАМИ Розділ 9 ІНФОРМАЦІЯ, РІШЕННЯ ТА РОЗПОРЯДЖЕННЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ
А. ІНФОРМАЦІЯ ЗАГАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ
В. ІНФОРМАЦІЯ З КОНКРЕТНИХ ПИТАНЬ
С. РІШЕННЯ ТА РОЗПОРЯДЖЕННЯ Розділ 10 ОСКАРЖЕННЯ З МИТНИХ ПИТАНЬ
А. ПРАВО НА ОСКАРЖЕННЯ
В. ФОРМА ТА ПІДСТАВИ ДЛЯ ПОДАННЯ СКАРГИ
С. РОЗГЛЯД СКАРГИ

РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Стандартне правило
Визначення понять, Стандартні правила та Стандартні правила з
перехідним терміном цього додатка застосовуються до тих митних
правил та процедур, що наведені у цьому додатку, а також
настільки, наскільки це може бути застосовано до правил та
процедур, що містяться у Спеціальних додатках ( 976_008 ).
1.2. Стандартне правило
Умови та порядок застосування митних правил і процедур цього
додатка, а також Спеціальних додатків ( 976_008 ) визначаються
національним законодавством та повинні бути гранично простими.
1.3. Стандартне правило
Митна служба встановлює та підтримує офіційні відносини
консультативного характеру з учасниками зовнішньої торгівлі з
метою розвитку співробітництва та сприяння їхній участі у
впровадженні найбільш ефективних методів роботи, що узгоджуються з
національним законодавством та міжнародними договорами.
РОЗДІЛ 2
ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
Поняття, використовувані у цій Конвенції, означають:
E1 "оскарження" - дія особи, інтереси якої безпосередньо
F23 зачіпаються рішенням чи бездіяльністю митної служби і яка
вважає, що в результаті цього їй було завдано шкоди,
пов'язана із зверненням до компетентного органу про
відшкодування завданих збитків;
E2 "нарахування мит та податків" - визначення сум мит та
F19 податків, що підлягають сплаті;
E3 "контроль на основі методів аудита" - сукупність заходів,
F4 за допомогою яких митна служба переконується у
правильності заповнення декларацій на товари та
достовірності зазначених у них даних, перевіряючи наявні
у причетних до декларування осіб відповідні книги обліку
рахунків, документи, облікову документацію та комерційну
інформацію;
E4 "перевірка декларації на товари" - дії митної служби по
F15 перевірці правильності оформлення декларації на товари та
відповідності необхідних підтверджуючих документів
встановленим вимогам;
E5 "митне оформлення" - здійснення митних формальностей,
F9 необхідних для випуску товарів у вільний обіг, з метою
внутрішнього споживання, експорту чи переведення під інші
митні режими;
E6 "митна служба" - державна служба, на яку покладене
F10 застосування митного законодавства та стягнення мит та
податків, а також застосування інших законів та правил,
що стосуються ввозу, вивозу, переміщення або зберігання
товарів;
E7 "митний контроль" - сукупність заходів, що здійснюються
F3 митною службою з метою забезпечення дотримання митного
законодавства;
E8 "мита" - передбачені митним тарифом митні збори, що
F11 застосовуються стосовно товарів, які ввозяться на митну
територію або вивозяться з неї;
E9 "митні формальності" - сукупність дій, що підлягають
F16 виконанню відповідними особами і митною службою з метою
дотримання вимог митного законодавства;
E10 "митне законодавство" - сукупність законів та підзаконних
F18 актів, що стосуються ввозу, вивозу, переміщення або
зберігання товарів, застосування і забезпечення виконання
яких покладено безпосередньо на митну службу, а також
будь-яких нормативних розпоряджень, виданих митною
службою в межах її компетенції;
E11 "митний орган" - адміністративний підрозділ митної
F2 служби, уповноважений на виконання митних формальностей,
а також будинки та спорудження або інші місця, визначені
компетентними органами для цих цілей;
E12 "митна територія" - територія, на якій застосовується
F25 митне законодавство Договірної Сторони;
E13 "рішення" - окремий акт, яким митна служба приймає
F6 рішення з питання, передбаченого митним законодавством;
E14 "декларант" - будь-яка особа, що робить декларування
F7 товарів самостійно або таке декларування проводиться від
її імені;
E15 "термін сплати" - дата, на яку мита та податки підлягають
F5 сплаті;
E16 "мита та податки" - мита та податки при ввозі та/або мита
F12 та податки при вивозі;
E17 "перевірка товарів" - операції по фактичній перевірці
F27 товарів силами митної служби з метою встановлення
відповідності характеру, походження, стану, кількості та
вартості товарів даним, наведеним у декларації на товари;
E18 "вивізні мита та податки" - всі мита, податки або збори,
F13 що стягуються при вивозі або у зв'язку з вивозом товарів,
за винятком будь-яких зборів, що сплачуються митній
службі чи стягуються нею за дорученням інших державних
органів, розмір яких обмежений приблизною вартістю
наданих послуг;
E19 "декларація на товари" - заява, складена за встановленою
F8 митною службою формою, в якій відповідні особи зазначають
митну процедуру, що підлягає застосуванню стосовно
товарів, та дані, представлення яких вимагає митна служба
для застосування цієї процедури;
E20 "ввізні мита та податки" - всі мита, податки чи збори, що
F14 стягуються при ввозі або в зв'язку з ввозом товарів, за
винятком будь-яких зборів, що сплачуються митній службі
чи стягуються нею за дорученням інших державних органів,
розмір яких обмежений приблизною вартістю наданих послуг;
E21 "взаємна адміністративна допомога" - заходи, які
F1 здійснюються однією митною службою за дорученням іншої
митної служби або спільно з нею з метою належного
застосування митного законодавства, а також для
попередження, розслідування або припинення порушень
митного законодавства;
E22 "бездіяльність" - невиконання дії або неприйняття
F21 рішення, що вимагається від митної служби відповідно до
митного законодавства, протягом розумного терміну з
питання, належним чином поставленого перед нею;
E23 "особа" - фізична чи юридична особа, якщо інше не
F22 випливає з контексту;
E24 "випуск товарів" - дія митної служби, яка полягає у
F20 наданні відповідним особам дозволу розпоряджатися
товарами, стосовно яких здійснюється митне оформлення;
E25 "повернення" - повне чи часткове повернення мит та
F24 податків, сплачених стосовно товарів, а також повне чи
часткове звільнення від сплати мит та податків, якщо вони
ще не сплачені;
E25 "гарантія" - визнане митною службою забезпечення
F17 виконання зобов'язань перед митною службою. Гарантія є
"генеральною", якщо вона забезпечує виконання зобов'язань
по декількох операціях;
E27 "третя особа" - будь-яка особа, яка безпосередньо
F26 взаємодіє з митною службою в інтересах або від імені
іншої особи з питань ввозу, вивозу, перевезення або
зберігання товарів.
РОЗДІЛ 3
МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ ТА ІНШІ МИТНІ ФОРМАЛЬНОСТІ
Компетентні митні органи
3.1. Стандартне правило
Митна служба визначає митні органи, в яких можуть
пред'являтися товари або може здійснюватися їхнє митне оформлення.
При визначенні повноважень та місць розташування таких органів,
графіка їхньої роботи враховуються певні фактори, зокрема потреби
торгівлі.
3.2. Стандартне правило
За запитом відповідної особи та з причин, визнаних митною
службою обґрунтованими, митна служба, за наявності необхідних
умов, здійснює функції, необхідні для застосування митних правил
та процедур поза встановленим місцем розташування митного органу
та в його неробочий час. Усі платежі, які стягуються при цьому
митною службою, обмежуються приблизною вартістю наданих послуг.
3.3. Стандартне правило
У випадках, коли митні органи розташовані на пункті перетину
спільного кордону, відповідні митні служби узгоджують години
роботи та повноваження таких митних органів.
3.4. Стандартне правило з перехідним терміном
На пунктах перетину спільного кордону відповідні митні служби
у всіх випадках, коли це можливо, здійснюють спільний митний
контроль.
3.5. Стандартне правило з перехідним терміном
Якщо одна митна служба планує створити новий митний орган або
реорганізувати існуючий на пункті перетину спільного кордону, вона
у всіх випадках, коли це можливо, взаємодіє із суміжною митною
службою з метою створення спільного митного органу для спрощення
спільного контролю.
Декларант
a) Особи, які мають право виступати як декларант
3.6. Стандартне правило
Національне законодавство визначає умови, за яких особа може
виступати як декларант.
3.7. Стандартне правило
Будь-яка особа, яка має право розпоряджатися товарами, має
право виступати декларантом.
b) Відповідальність декларанта
3.8. Стандартне правило
Декларант несе відповідальність перед митною службою за
достовірність даних, представлених у декларації, а також за сплату
мит та податків.
c) Права декларанта
3.9. Стандартне правило
Перед подачею декларації на товари декларанту дозволяється на
умовах, які може визначити митна служба:
a) здійснювати огляд товарів;
b) брати зразки (проби)
3.10. Стандартне правило
Митна служба не вимагає представлення окремої декларації на
товари стосовно зразків, взятих з дозволу та під контролем митної
служби, за умови, що ці зразки включені до декларації на товари на
відповідну партію товару.
Декларація на товари
a) Форма та зміст декларації на товари
3.11. Стандартне правило
Зміст декларації на товари визначається митною службою.
Письмова форма декларації на товари повинна відповідати типовій
формі ООН.
У разі застосування автоматизованого митного оформлення
формат декларації на товари, яка подається електронним способом,
базується на міжнародних стандартах електронного обміну даними, як
це передбачено Рекомендаціями Ради митного співробітництва з
інформаційних технологій.
3.12. Стандартне правило
Митна служба обмежує перелік даних, що підлягають внесенню до
декларації на товари, лише тими даними, які визнані необхідними
для цілей нарахування та стягнення мит та податків, формування
статистики та застосування митного законодавства.
3.13. Стандартне правило
У випадках, коли з причин, визнаних митною службою
обґрунтованими, декларант не володіє всією необхідною для
заповнення декларації на товари інформацією, дозволяється подача
попередньої або неповної декларації на товари за умови, що вона
містить дані, визнані митною службою необхідними, і що декларант
приймає на себе зобов'язання стосовно її повного заповнення у
встановлений термін.
3.14. Стандартне правило
Якщо митна служба реєструє попередню або неповну декларацію
на товари, застосовувані до цих товарів заходи митно-тарифного
регулювання не повинні відрізнятися від тих, які застосовувалися б
у разі, якщо із самого початку була подана повна і належним чином
заповнена декларація на товари.
Випуск товарів не затримується за умови надання необхідних
гарантій для забезпечення стягнення будь-яких мит та податків, що
підлягають сплаті.
3.15. Стандартне правило
Митна служба вимагає представлення оригіналу декларації на
товари і тільки мінімально необхідної кількості копій.
b) Документи, які додаються до декларації на товари
3.16. Стандартне правило
На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає
тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за
даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог стосовно
застосування митного законодавства.
3.17. Стандартне правило
У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть
бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які
визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких
документів протягом визначеного періоду часу.
3.18. Стандартне правило з перехідним терміном
Митна служба дозволяє представлення підтверджуючих документів
електронним способом.
3.19. Стандартне правило
Митна служба не вимагає перекладу даних, що містяться у
підтверджуючих документах, за винятком випадків, коли це необхідно
для обробки декларації на товари.
Подача, реєстрація та перевірка декларації на товари
3.20. Стандартне правило
Митна служба дозволяє подачу декларації на товари в
будь-якому уповноваженому митному органі.
3.21. Стандартне правило з перехідним терміном
Митна служба дозволяє подачу декларації на товари електронним
способом.
3.22. Стандартне правило
Декларація на товари подається у встановлений митною службою
робочий час.
3.23. Стандартне правило
У випадках, коли національним законодавством встановлені
терміни для подання декларації на товари, ці терміни повинні бути
достатніми для того, щоб декларант мав можливість заповнити
декларацію на товари та одержати необхідні підтверджуючі
документи.
3.24. Стандартне правило
На прохання декларанта та на підставах, визнаних митною
службою обґрунтованими, остання продовжує терміни, передбачені для
подачі декларації на товари.
3.25. Стандартне правило
У національному законодавстві передбачаються положення, які
регулюють порядок подання та реєстрації або перевірки декларації
на товари та підтверджуючих документів до прибуття товарів.
3.26. Стандартне правило
У випадках, коли митна служба не може зареєструвати
декларацію на товари, вона інформує декларанта про причини цього.
3.27. Стандартне правило
Митна служба дозволяє декларанту вносити зміни до поданої
декларації на товари за умови, що до моменту одержання такого
запиту, вона не почала перевірку декларації на товари чи перевірку
товарів.
3.28. Стандартне правило з перехідним терміном
Митна служба дозволяє декларанту вносити зміни до поданої
декларації на товари, якщо запит отриманий після початку перевірки
декларації на товари, за умови, що причини, зазначені декларантом,
визнані митною службою обґрунтованими.
3.29. Стандартне правило з перехідним терміном
Декларанту дозволяється відкликати декларацію на товари та
звернутися з проханням про застосування іншого митного режиму за
умови, що таке прохання подається до митної служби до того, як
товари випущені, а причини подання визнані митною службою
обґрунтованими.
3.30. Стандартне правило
Перевірка декларації на товари проводиться одночасно з
реєстрацією декларації або в можливо короткий термін після цього.
3.31. Стандартне правило
Для перевірки декларації на товари митна служба вживає тільки
ті дії, які вона вважає необхідними для того, щоб забезпечити
дотримання митного законодавства.
Спеціальні процедури для уповноважених осіб
3.32. Стандартне правило з перехідним терміном
Для уповноважених осіб, які відповідають встановленим митною
службою критеріям, включаючи дотримання вимог митної служби та
використання задовільної системи ведення комерційної документації,
митна служба передбачає:
- випуск товарів по представленню мінімуму даних, що є
необхідним для ідентифікації товарів та який у подальшому
дозволить заповнити остаточну декларацію на товари;
- оформлення товарів на об'єктах декларанта або в іншому
місці, дозволеному митною службою;
крім того, настільки, наскільки це можливо, інші спеціальні
процедури, а саме:
- дозвіл на подання єдиної декларації на товари при їхньому
ввозі або вивозі за період часу, протягом якого товари
неодноразово ввозяться або вивозяться однією особою;
- використання такими уповноваженими особами даних їхньої
комерційної документації для самостійного нарахування мит та
податків, які підлягають сплаті цими особами, а також у деяких
випадках, для забезпечення дотримання інших вимог митної служби;
- дозвіл на подання декларації на товари у формі внесення
даних у комерційну документацію уповноваженої особи з наступним
поданням додаткової декларації на товари.
Перевірка товарів
a) Час, який надається на перевірку товарів
3.33. Стандартне правило
У випадках, коли митна служба приймає рішення про те, що
зазначені у декларації товари повинні бути перевірені, така
перевірка проводиться у можливо короткий термін після реєстрації
декларації на товари.
3.34. Стандартне правило
При плануванні перевірок пріоритет віддається перевірці живих
тварин та швидкопсувних товарів, а також інших товарів, терміновий
характер яких визнається митною службою.
3.35. Стандартне правило з перехідним терміном
У тих випадках, коли товари підлягають контролю іншими
компетентними органами, а митна служба також планує перевірку, то
митна служба забезпечує координацію таких перевірок та, настільки,
наскільки це можливо, одночасне їхнє проведення.
b) Присутність декларанта при перевірці товарів
3.36. Стандартне правило
Митна служба розглядає прохання декларанта бути присутнім чи
бути представленим при перевірці товарів. Такі прохання
задовольняються, якщо не мають місце виняткові обставини.
3.37. Стандартне правило
У випадках, коли митна служба вважає за доцільне, вона
вимагає присутності декларанта або його представника при перевірці
товарів для надання їй будь-якої необхідної допомоги з метою
спрощення проведення перевірки.
c) Добір зразків (узяття проб) митною службою
3.38. Стандартне правило
Зразки (проби) відбираються тільки у випадках, коли це
визнається митною службою необхідним для того, щоб встановити
найменування тарифної позиції товарів та (або) вартість товарів,
що декларуються, або з метою забезпечення застосування інших
положень національного законодавства. Відібрані зразки (проби)
повинні бути мінімальними.
Помилки
3.39. Стандартне правило
Митна служба не застосовує істотних санкцій за помилки, якщо
вона переконується в тому, що помилки не є навмисними та допущені
не внаслідок умисного введення в оману або грубої недбалості. У
випадках, коли митна служба вважає за необхідне попередити
повторення таких помилок, санкції можуть застосовуватися в обсязі
не більшому, ніж це необхідно для досягнення цієї мети.
Випуск товарів
3.40. Стандартне правило
Товари, зазначені у декларації на товари, випускаються
безпосередньо після проведення їхньої перевірки митною службою або
після прийняття рішення не проводити їхню перевірку, за умови, що:
- не було виявлено жодних правопорушень;
- представлені ліцензії на ввіз чи вивіз, або будь-які інші
необхідні документи;
- представлені всі дозволи, що стосуються конкретної
процедури;
- сплачені всі мита та податки або вжиті необхідні заходи для
забезпечення їхньої сплати.
3.41. Стандартне правило
Якщо митна служба має достатньо підстав вважати, що згодом
декларант виконає всі операції для завершення митного оформлення,
вона випускає товари за умови, що декларант пред'являє комерційний
або офіційний документ, який містить основні дані про відповідну
партію товарів, і може бути прийнятий митною службою, та у разі
необхідності, представляє гарантію, що забезпечує стягнення
необхідних мит та податків.
3.42. Стандартне правило
У випадках, коли митна служба приймає рішення про
необхідність проведення лабораторного аналізу зразків (проб)
товарів, представлення докладної технічної документації або
експертного висновку, вона випускає товари до одержання
результатів відповідних досліджень за умови, що представлені всі
необхідні гарантії та такі товари не підпадають під дію будь-яких
заборон чи обмежень.
3.43. Стандартне правило
При виявленні правопорушення митна служба здійснює випуск
товарів, не чекаючи завершення адміністративної чи судової
процедури за умови, що товари не підлягають конфіскації та не
будуть потрібні надалі в якості речового доказу, а також що
декларант сплачує мита і податки та представляє гарантію, що
забезпечує стягнення всіх додаткових мит та податків, а також сум
штрафів, які можуть бути накладені.
Відмовлення або знищення товарів
3.44. Стандартне правило
У випадках, коли товари ще не випущені для вільного обігу або
коли вони переміщені під інший митний режим та за умови, що не
виявлено жодних правопорушень, відповідній особі не пред'являється
вимога стосовно сплати мит та податків або сплачені нею мита та
податки підлягають поверненню у таких випадках:
- якщо на прохання відповідної особи такі товари під митним
контролем та з дозволу митної служби передаються державі чи
знищуються, або призводяться до стану втрати комерційної цінності,
причому всі пов'язані з цим витрати відносяться на рахунок
відповідної особи;
- якщо такі товари знищені або безповоротно втрачені у
результаті аварії чи форс-мажорних обставин за умови, що таке
знищення або втрата встановлені належним та визнаним митною
службою способом;
- природного зносу чи втрати за умови, що природний знос чи
втрата встановлені належним чином, задовільним для митної служби.
Будь-які відходи або залишки, що утворилися в результаті
знищення товарів, у випадку їхнього використання на внутрішньому
ринку чи при вивозі обкладаються митами та податками,
застосовуваними до таких відходів чи залишків, ввезених або
вивезених у цьому стані.
3.45. Стандартне правило з перехідним терміном
У випадках реалізації митною службою товарів, що не були
задекларовані протягом встановленого терміну або які не могли бути
випущені, хоча правопорушень не було виявлено, надходження від
їхньої реалізації за вирахуванням відповідних мит та податків, а
також інших витрат, перераховуються особам, що мають право на їхнє
одержання, а у тих випадках, коли це неможливо, вони резервуються
для цих осіб на певний строк.
РОЗДІЛ 4
МИТА ТА ПОДАТКИ
A. НАРАХУВАННЯ, СТЯГНЕННЯ ТА СПЛАТА МИТ ТА
ПОДАТКІВ
4.1. Стандартне правило
Обставини за яких виникають зобов'язання стосовно сплати мит
та податків визначаються національним законодавством.
4.2. Стандартне правило
Термін, протягом якого провадиться нарахування застосовуваних
мит та податків, встановлюється національним законодавством.
Нарахування здійснюється у можливо короткий термін після подачі
декларації на товари або іншого виникнення зобов'язань стосовно
сплати мит та податків.
4.3. Стандартне правило
Елементи, що слугують базою для нарахування сум мит та
податків, а також умови їхнього визначення встановлюються
національним законодавством.
4.4. Стандартне правило
Ставки мит та податків публікуються в офіційних виданнях.
4.5. Стандартне правило
Національне законодавство визначає момент часу, який повинен
враховуватися для цілей встановлення ставок мит та податків.
4.6. Стандартне правило
Національне законодавство визначає методи, які можуть
використовуватися для сплати мит та податків.
4.7. Стандартне правило
Національне законодавство визначає особу (осіб),
відповідальних за сплату мит та податків.
4.8. Стандартне правило
Національне законодавство встановлює термін і місце сплати
мит та податків.
4.9. Стандартне правило
У випадках, коли національне законодавство передбачає
можливість сплати мит та податків після випуску товарів, термін
їхньої сплати повинен становити принаймні 10 днів після такого
випуску. Відсотки протягом періоду часу з моменту випуску товарів
і до встановленого терміну сплати не нараховуються.
4.10. Стандартне правило
Національне законодавство встановлює термін, протягом якого
митна служба може вжити правових заходів для стягнення мит та
податків, не сплачених у встановлений термін.
4.11. Стандартне правило
Національне законодавство встановлює процентні ставки для
розрахунку платежів, стягнутих понад сум не сплачених вчасно мит
та податків, а також умови їхнього застосування.
4.12. Стандартне правило
При сплаті мит та податків платнику видається документ про
сплату, якщо факт сплати не може бути підтверджений іншим
способом.
4.13. Стандартне правило з перехідним терміном
Національне законодавство визначає мінімальну вартість та
(або) мінімальну суму мит та податків, нижче яких мита та податки
не стягуються.
4.14. Стандартне правило
У випадках, коли митна служба виявляє, що помилки, допущені в
декларації на товари або при нарахуванні мит та податків,
призведуть або призвели до стягнення чи призначення суми мит та
податків меншої, ніж це встановлено законодавством, вона виправляє
помилки та стягує недоплачені суми. Проте, якщо сума менша за
мінімальну, встановлену національним законодавством, митна служба
не стягує або не призначає таку суму.
B. ВІДСТРОЧКА СПЛАТИ МИТ ТА ПОДАТКІВ
4.15. Стандартне правило
У випадках, коли національне законодавство передбачає
можливість відстрочки сплати мит та податків, воно визначає умови,
за яких така відстрочка надається.
4.16. Стандартне правило
При відстрочці стягнення мит та податків відсотки, по
можливості, не нараховуються.
4.17. Стандартне правило
Відстрочка по сплаті мит та податків складає не менше
чотирнадцяти днів.
C. ПОВЕРНЕННЯ МИТ ТА ПОДАТКІВ
4.18. Стандартне правило
Повернення мит та податків здійснюється у випадках, коли
встановлено, що відбулася зайва сплата мит та податків у
результаті помилки при їхньому нарахуванні.
4.19. Стандартне правило
Повернення мит та податків здійснюється стосовно товарів, що
ввозяться або вивозяться, якщо встановлено, що на момент ввозу чи
вивозу в них виявлені дефекти, або вони якимось іншим чином не
відповідають погодженим специфікаціям, і що вони повернені
постачальнику або іншій вказаній ним особі, з дотриманням таких
умов:
- товари не використовувалися та не ремонтувалися в країні
ввозу та реекспортовані у розумний термін;
- товари не використовувалися та не ремонтувалися в країні, в
яку вони були експортовані, та реімпортовані в розумний термін.
Проте використання товарів не перешкоджає здійсненню
повернення мит та податків за умови, що таке використання було
необхідним для виявлення дефектів або інших обставин, які призвели
до реекспорту або реімпорту.
Як альтернатива реекспорту або реімпорту, під митним
контролем та з дозволу митної служби товари можуть передаватися у
доход держави, знищуватися або приводитися до стану втрати
комерційної цінності. Така передача або знищення не призводять до
жодних витрат для держави.
4.20. Стандартне правило з перехідним терміном
У випадках зміни з дозволу митної служби раніше заявленого
митного режиму здійснюється повернення мит та податків, що
перевищують суми мит та податків, які підлягають сплаті при
переміщенні товарів під новий встановлений митний режим.
4.21. Стандартне правило
Рішення по заявах про повернення приймаються та
повідомляються у письмовій формі відповідним особам без
непотрібних зволікань. Повернення надлишкових сплачених сум
здійснюється у найкоротший термін після перевірки обґрунтованості
заяви.
4.22. Стандартне правило
У випадках, коли митною службою встановлюється, що надлишкові
сплачені суми є результатом помилки з боку митної служби при
нарахуванні мит та податків, повернення здійснюється у
пріоритетному порядку.
4.23. Стандартне правило
У випадку встановлення термінів, після закінчення яких заяви
про повернення не можуть бути задоволені, такі терміни повинні
бути достатніми для врахування специфічних обставин кожного
випадку, коли може бути здійснене повернення мит та податків.
4.24. Стандартне правило
Повернення не здійснюється у випадках, коли його сума є
меншою за мінімальну суму, встановлену національним
законодавством.
РОЗДІЛ 5
ГАРАНТІЇ
5.1. Стандартне правило
Національне законодавство визначає перелік випадків, які
вимагають надання гарантій, та встановлює форми їхнього
представлення.
5.2. Стандартне правило
Митна служба визначає загальну суму гарантій.
5.3. Стандартне правило
Будь-якій особі, від якої вимагається представлення гарантій,
дозволяється обрати будь-яку форму гарантій за умови, що вона є
прийнятною для митної служби.
5.4. Стандартне правило
У випадках, коли це передбачено національним законодавством,
митна служба не вимагає представлення гарантій, якщо вона
переконується, що зобов'язання, узяте перед нею, буде виконано.
5.5. Стандартне правило
У випадках, коли потрібне представлення гарантій для
забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з митної
процедури, митна служба приймає генеральну гарантію, зокрема від
декларантів, які регулярно декларують товари у різних митних
органах на даній митній території.
5.6. Стандартне правило
У випадках, коли потрібне представлення гарантій, загальна
сума цих гарантій є можливо мінімальною та, стосовно сплати мит та
податків, не перевищує суму, що потенційно підлягає стягненню.
5.7. Стандартне правило
У випадках, коли гарантії представлені, звільнення від
зобов'язань за цими гарантіями здійснюється в можливо короткий
термін після того, як митна служба переконалася в належному
виконанні зобов'язань, на забезпечення виконання яких ці гарантії
надавалися.
РОЗДІЛ 6
МИТНИЙ КОНТРОЛЬ
6.1. Стандартне правило
Усі товари, в тому числі транспортні засоби, які ввозяться на
митну територію чи вивозяться з неї, незалежно від того, чи
обкладаються вони митами та податками, підлягають митному
контролю.
6.2. Стандартне правило
Митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для
забезпечення дотримання митного законодавства.
6.3. Стандартне правило
При застосуванні митного контролю використовується система
управління ризиками.
6.4. Стандартне правило
Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення
осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягають
перевірці, та ступеня такої перевірки.
6.5. Стандартне правило
Для підтримки системи управління ризиками, митна служба
приймає стратегію, яка базується на системі засобів оцінки
імовірності недотримання законодавства.
6.6. Стандартне правило
Система митного контролю містить у собі контроль на основі
методів аудиту.
6.7. Стандартне правило
Митна служба прагне до співробітництва з іншими митними
службами та укладення угод про взаємну допомогу з метою
вдосконалення митного контролю.
6.8. Стандартне правило
Митна служба прагне до співробітництва з учасниками
зовнішньої торгівлі та укладення меморандумів про взаєморозуміння
з метою вдосконалення митного контролю.
6.9. Стандартне правило з перехідним терміном
Митна служба, наскільки це максимально можливо, використовує
інформаційні технології та засоби електронних комунікацій для
вдосконалення митного контролю.
6.10. Стандартне правило
Митна служба оцінює системи електронних комунікацій учасників
зовнішньої торгівлі, якщо такі системи впливають на проведення
митних операцій, для забезпечення їхньої відповідності вимогам
митної служби.
РОЗДІЛ 7
ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
7.1. Стандартне правило
Для забезпечення митних операцій митна служба застосовує
інформаційні технології у випадку, якщо вони є економічно
вигідними та ефективними для митних служб та для торгівлі. Митна
служба визначає умови їхнього застосування.
7.2. Стандартне правило
При впровадженні комп'ютерних систем митна служба застосовує
відповідні міжнародні стандарти.
7.3. Стандартне правило
При впровадженні інформаційних технологій проводяться,
наскільки це максимально можливо, консультації за участі усіх
безпосередньо заінтересованих сторін.
7.4. Стандартне правило
Нові чи змінені норми національного законодавства повинні
передбачати:
- електронні способи обміну інформацією як альтернативу
вимозі представлення письмових документів;
- поєднання електронних та документарних методів посвідчення
дійсності та ідентичності;
- право митної служби залишати в себе інформацію для
використання у митних цілях та, у разі потреби, обмінюватися такою
інформацією з іншими митними службами та з усіма іншими
користувачами, якщо це допускається законом, за допомогою
електронних способів обміну інформацією.
РОЗДІЛ 8
ВІДНОСИНИ МІЖ МИТНОЮ СЛУЖБОЮ ТА ТРЕТІМИ
СТОРОНАМИ
8.1. Стандартне правило
Відповідні особи взаємодіють з митною службою, за власним
вибором, особисто або через уповноважену третю сторону, що діє від
їхнього імені.
8.2. Стандартне правило
Національне законодавство визначає умови, за яких третя особа
може діяти від імені та за дорученням іншої особи у відносинах з
митною службою, та встановлює відповідальність третіх сторін перед
митною службою за сплату мит та податків, а також за будь-які
порушення.
8.3. Стандартне правило
При проведенні митних операцій, які за вибором відповідної
особи здійснюються нею від власного імені, не повинні
встановлюватися менш сприятливі умови чи пред'являтися більш
жорсткі вимоги, ніж ті, які встановлені та пред'являються при
проведенні митних операцій, здійснюваних для цієї відповідної
особи третьою стороною.
8.4. Стандартне правило
Уповноважена третя особа має ті ж самі права, що й особа, яка
уповноважує її представляти свої інтереси у взаєминах з митною
службою.
8.5. Стандартне правило
Митна служба передбачає можливість участі третіх сторін при
проведенні офіційних консультацій з учасниками зовнішньої
торгівлі.
8.6. Стандартне правило
Митна служба визначає умови, за яких третя сторона не
допускається до участі у митних операціях.
8.7. Стандартне правило
Митна служба повідомляє у письмовому вигляді третю сторону
про своє рішення стосовно відмови їй в участі у митних операціях.
РОЗДІЛ 9
ІНФОРМАЦІЯ, РІШЕННЯ ТА РОЗПОРЯДЖЕННЯ МИТНОЇ
СЛУЖБИ
A. ІНФОРМАЦІЯ ЗАГАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ
9.1. Стандартне правило
Митна служба забезпечує безперешкодний доступ будь-якої
заінтересованої особи до всієї необхідної інформації загального
характеру стосовно митного законодавства.
9.2. Стандартне правило
Якщо інформація, до якої був наданий доступ, має потребу в
коректуванні внаслідок змін у митному законодавстві або
адміністративних вимогах та розпорядженнях, митна служба до
набрання чинності цих змін завчасно забезпечує безперешкодний
доступ до уточненої інформації у терміни, які є достатніми для
того, щоб заінтересовані особи мали можливість врахувати ці зміни,
за винятком випадків, коли попереднє повідомлення є неприпустимим.
9.3 Стандартне правило з перехідним терміном
Митна служба використовує інформаційні технології для
полегшення надання інформації.
B. ІНФОРМАЦІЯ З КОНКРЕТНИХ ПИТАНЬ
9.4. Стандартне правило
За запитом заінтересованої особи митна служба у можливо
короткий термін надає по можливості найбільш точну інформацію з
конкретних питань у сфері митного законодавства, поставлених
заінтересованою особою.
9.5. Стандартне правило
Митна служба надає не тільки запитану інформацію, але і
будь-яку іншу інформацію, яка стосується справи, якщо її доведення
до відома заінтересованої особи вважається митною службою
доцільним.
9.6. Стандартне правило
У випадку надання інформації митна служба зобов'язана
забезпечити нерозголошення даних приватного або конфіденційного
характеру, які зачіпають інтереси митної служби або третіх сторін,
за винятком випадків, коли таке розголошення вимагається або
дозволяється національним законодавством.
9.7. Стандартне правило
Якщо митна служба не може надати інформацію безкоштовно,
розмір плати обмежується приблизною вартістю наданих послуг.
C. РІШЕННЯ ТА РОЗПОРЯДЖЕННЯ
9.8. Стандартне правило
За письмовим зверненням відповідної особи митна служба
повідомляє про своє рішення у письмовій формі у терміни,
встановлені національним законодавством. Якщо рішення не
відповідає інтересам відповідної особи, останній повідомляються
причини, з яких його було прийнято, та роз'яснюється право на
оскарження.
9.9. Стандартне правило
На прохання заінтересованої особи митна служба видає
обов'язкові для виконання розпорядження за умови, що митна служба
володіє всією інформацією, яку вона вважає необхідною.
РОЗДІЛ 10
ОСКАРЖЕННЯ З МИТНИХ ПИТАНЬ
A. ПРАВО НА ОСКАРЖЕННЯ
10.1. Стандартне правило
Національне законодавство передбачає право на оскарження з
митних питань.
10.2. Стандартне правило
Будь-яка особа, права та інтереси якої безпосередньо
зачіпаються рішенням або бездіяльністю митної служби, має право на
оскарження.
10.3. Стандартне правило
Особі, права та інтереси якої безпосередньо зачіпаються
рішенням або бездіяльністю митної служби, після її запиту до
митної служби та у терміни, встановлені національним
законодавством, повідомляються причини такого рішення чи
бездіяльності. Це може спричинити або не спричинити оскарження
цією особою.
10.4. Стандартне правило
Національне законодавство передбачає право на подачу
попередньої скарги митній службі.
10.5. Стандартне правило
У випадку, коли скарга не була задоволена митною службою,
особа, яка подає скаргу, має право на подальше оскарження до
органу, який є незалежним від митної служби.
10.6. Стандартне правило
В останній інстанції особа, яка подає скаргу, має право
звернутися до судового органу.
B. ФОРМА СКАРГИ ТА ПІДСТАВИ ДЛЯ ЇЇ ПОДАЧІ
10.7. Стандартне правило
Скарга подається у письмовій формі та повинна бути
відповідним чином мотивована.
10.8. Стандартне правило
Для подачі скарги на рішення митної служби встановлюються
такі терміни, що надають особі, яка подає скаргу, достатній час
для вивчення рішення, що оскаржується, та підготовки скарги.
10.9. Стандартне правило
У випадках подачі скарги до митної служби, митна служба не
вимагає обов'язкового одночасного представлення будь-яких
підтверджуючих доказів, але при визначених обставинах відводить
достатній час для представлення таких доказів.
C. РОЗГЛЯД СКАРГИ
10.10. Стандартне правило
Митна служба виносить рішення стосовно скарги і надсилає
відповідне письмове повідомлення заявнику в можливо короткий
термін.
10.11. Стандартне правило
Якщо митна служба відмовляє у задоволенні скарги, вона вказує
причини у письмовій формі та інформує заявника про його право на
подальше оскарження у відповідному адміністративному чи
незалежному органі, а також про термін, який відведений для подачі
такої скарги.
10.12. Стандартне правило
Якщо скарга задовольняється, митна служба у найкоротший
термін виконує своє рішення або постанову незалежного або судового
органу, за винятком випадків, коли митна служба оскаржить таку
постанову.



вгору