Конвенція про нічну працю жінок у промисловості (переглянута в 1948 році) N 89 (укр/рос)
Міжнародна організація праці; Конвенція, Міжнародний документ від 09.07.194889
Документ 993_148, чинний, поточна редакція — Редакція від 26.06.1990, підстава - 993_285

                            Конвенція 
про нічну працю жінок у промисловості
(переглянута в 1948 році)
N 89 (укр/рос)
Статус Конвенції див. ( 993_494 )
( Протокол до Конвенції див. в документі
( 993_285 ) від 26.06.1990 )

Генеральна конференція Міжнародної організації праці, що скликана в Сан-Франциско Адміністративною радою
Міжнародного бюро праці та зібралася 17 червня 1948 року на свою
тридцять першу сесію, ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно часткового
перегляду Конвенції 1919 року про нічну працю жінок ( 993_080 ),
ухваленої Конференцією на своїй першій сесії, а також Конвенції
(переглянутої) 1934 року про нічну працю жінок ( 993_081 ),
ухваленої Конференцією на своїй вісімнадцятій сесії, що є дев'ятим
пунктом порядку денного сесії, вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції, ухвалює цього дев'ятого дня липня місяця тисяча дев'ятсот
сорок восьмого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися
Конвенцією (переглянутою) 1948 року про нічну працю жінок:
Розділ I. Загальні положення
Стаття 1
1. Відповідно до мети цієї Конвенції термін "промислове
підприємство" охоплює, зокрема: a) шахти, кар'єри та інші підприємства, які видобувають
корисні копалини з землі; b) підприємства, на яких предмети виготовляються, змінюються,
очищаються, ремонтуються, оздоблюються, обробляються,
підготовляються на продаж, руйнуються чи знищуються або на яких
матеріали трансформуються, серед них суднобудівні підприємства і
підприємства по виробництву, трансформуванню та передачі
електроенергії чи рушійної сили будь-якого виду; c) підприємства, зайняті будівництвом і цивільними
інженерними роботами, серед них роботою по будівництву, ремонту,
утриманню, перебудові та демонтажу. 2. Компетентні органи влади встановлюють розмежування між
промисловістю, з одного боку, і сільським господарством, торгівлею
та іншими непромисловими роботами - з другого боку.
Стаття 2
Відповідно до мети цієї Конвенції термін "ніч" означає період
тривалістю принаймні одинадцять послідовних годин, який охоплює
встановлений компетентним органом влади проміжок часу тривалістю
принаймні сім послідовних годин між десятою годиною вечора та
сьомою годиною ранку; компетентний орган влади може встановлювати
різні проміжки часу для різних районів, галузей промисловості,
підприємств чи їхніх філіалів, але він зобов'язаний проводити
консультації із заінтересованими організаціями підприємців і
працівників, перш ніж встановити проміжок часу після одинадцятої
години вечора.
Стаття 3
Жінки, незалежно від віку, не використовуються на роботах у
нічний час на державних або приватних промислових підприємствах чи
в будь-яких їхніх філіалах, за винятком підприємств, на яких
працюють лише члени однієї родини.
Стаття 4
Стаття 3 не застосовується: a) у випадках нездоланної сили, коли на якомусь підприємстві
у роботі виникає перерва, якої неможливо було передбачити і яка не
має ознак періодичності; b) у випадках, коли робота пов'язана з сировиною чи
матеріалами, які перебувають у процесі обробки і швидко псуються,
і коли така нічна праця потрібна, щоб уникнути безсумнівної втрати
згаданих матеріалів.
Стаття 5
1. Заборона нічної праці для жінок може бути тимчасово
відмінена урядом після проведення консультацій з відповідними
організаціями підприємців і працівників, якщо у разі виникнення
надзвичайних обставин цього вимагають національні інтереси. 2. Про таку тимчасову відміну заборони заінтересований уряд
повідомляє Генерального директора Міжнародного бюро праці у своїй
щорічній доповіді про застосування цієї Конвенції.
Стаття 6
На промислових підприємствах, які зазнають сезонних впливів,
і в усіх випадках, коли цього вимагають надзвичайні обставини,
нічний період може бути скорочений до десяти годин протягом
шістдесяти днів на рік.
Стаття 7
У країнах, де через кліматичні умови робота в денний час
особливо важка, нічний період може бути коротший, ніж це
встановлено в попередніх статтях, за умови, що відпочинок
компенсується протягом дня.
Стаття 8
Ця Конвенція не поширюється на: a) жінок, які посідають відповідні пости адміністративного чи
технічного плану, і b) жінок, які працюють у системі охорони здоров'я та
забезпечення, котрі звичайно не займаються фізичною працею.
Розділ II. Спеціальні положення, які стосуються
окремих країн
Стаття 9
У тих країнах, де поки що не діють урядові постанови щодо
використання праці жінок на промислових підприємствах у нічний
час, термін "ніч" може тимчасово, але не більш ніж протягом трьох
років, означати, як це буде оголошено урядом, період тривалістю
лише десять годин, охоплюючи проміжок часу, встановлений
компетентною владою, тривалістю принаймні сім послідовних годин
між десятою годиною вечора і сьомою годиною ранку.
Стаття 10
1. Положення цієї Конвенції поширюються на Індію зі змінами,
викладеними у цій статті. 2. Згадані положення поширюються на всі території, на яких
Законодавчий орган Індії є компетентним їх застосовувати. 3. Термін "промислове підприємство" охоплює: a) фабрики, як це визначено у Законі про фабрики Індії; b) шахти, на які поширюється Закон про шахти Індії.
Стаття 11
1. Положення цієї Конвенції поширюються на Пакистан зі
змінами, викладеними у цій статті. 2. Згадані положення поширюються на всі території, на яких
Законодавчий орган Пакистану є компетентним їх застосовувати. 3. Термін "промислове підприємство" охоплює: a) фабрики, як це визначено у Законі про фабрики; b) шахти, на які поширюється Закон про шахти.
Стаття 12
1. Міжнародна конференція праці може на будь-якій своїй
сесії, на якій дане питання внесено до порядку денного, ухвалити
більшістю в дві третини голосів проекти поправок до однієї чи
кількох із попередніх статей розділу II цієї Конвенції. 2. В кожному такому проекті поправки зазначаються член або
члени Організації, яких він стосується, і протягом одного року чи,
за виняткових обставин, протягом вісімнадцяти місяців з моменту
закриття сесії Конференції, член або члени Організації, яких він
стосується, подають його органові чи органам влади, до компетенції
яких входить це питання, для оформлення його як закону або для
вжиття заходів іншого порядку. 3. Кожний такий член Організації, якщо він дістає згоду
органу чи органів влади, до компетенції яких входить це питання,
надсилає офіційний документ про ратифікацію поправки Генеральному
директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації. 4. Кожний такий проект поправки набуває чинності як поправка
до цієї Конвенції після його ратифікації членом або членами
Організації, яких він стосується.
Розділ III. Прикінцеві положення
Стаття 13
Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції
надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для
реєстрації.
Стаття 14
1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Міжнародної
організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстрував
Генеральний директор. 2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того,
як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію від
двох членів Організації. 3. Надалі ця Конвенція набирає чинності щодо кожного члена
Організації через дванадцять місяців після реєстрації його
документа про ратифікацію.
Стаття 15
1. Будь-який член Організації, що ратифікував цю Конвенцію,
може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона
початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію,
надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці і
зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після
реєстрації акта про денонсацію. 2. Кожний член Організації, що ратифікував цю Конвенцію і
протягом року після закінчення згаданого в попередньому параграфі
десятирічного періоду не скористався своїм правом на денонсацію,
передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступні десять років
і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного
десятирічного періоду порядком, встановленим у цій статті.
Стаття 16
1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх
членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх
документів про ратифікацію і актів про денонсацію, одержаних ним
від членів Організації. 2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію одержаного
ним другого документа про ратифікацію, Генеральний директор
звертає увагу членів Організації на дату настання чинності
Конвенції.
Стаття 17
Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає
Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для
реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних
Націй ( 995_010 ) повні відомості щодо всіх документів про
ратифікацію і актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно
до положень попередніх статей.
Стаття 18
Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро
праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції
доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід
вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або
частковий перегляд.
Стаття 19
1. У разі, якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, котра
повністю або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій
конвенції не передбачено протилежне, то: a) ратифікація будь-яким членом Організації нової,
переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від
положення статті 15, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови,
що нова, переглянута конвенція набула чинності; b) починаючи від дати настання чинності нової, переглянутої
конвенції цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами
Організації. 2. Ця Конвенція лишається в усякому разі чинною за формою та
змістом стосовно тих членів Організації, які її ратифікували, але
не ратифікували нової, переглянутої конвенції.
Стаття 20
Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають
однакову силу.
Дата набуття чинності: 27 лютого 1951 року.
Конвенції та рекомендації, ухвалені
Міжнародною організацією праці
1919-1964, Том I
Міжнародне бюро праці, Женева
Конвенция
о ночном труде женщин в промышленности
(пересмотренная в 1948 году)
N 89

Официальный перевод
Генеральная конференция Международной организации труда, созванная в Сан-Франциско Административным советом
Международного бюро труда и собравшаяся 17 июня 1948 г. на свою
тридцать первую сессию, постановив принять ряд предложений о частичном пересмотре
Конвенции 1919 года о ночном труде женщин ( 993_080 ), принятой
Конференцией на своей первой сессии, а также Конвенции
(пересмотренной) 1934 года о ночном труде женщин ( 993_081 ),
принятой на Конференции на своей восемнадцатой сессии, решив придать этим предложениям форму международной
конвенции, принимает 9 июля 1948 года нижеследующую Конвенцию, которая
может именоваться Конвенцией (пересмотренной) 1948 года о ночном
труде женщин:
Раздел I
Общие положения
Статья 1
1. В целях настоящей Конвенции термин "промышленное
предприятие" включает, в частности: а) шахты, карьеры и другие предприятия по добыче полезных
ископаемых из земли; b) предприятия, на которых предметы производятся, изменяются,
очищаются, ремонтируются, украшаются, отделываются,
подготавливаются к продаже, разрушаются или уничтожаются или на
которых материалы трансформируются, включая судостроительные
предприятия и предприятия по производству, трансформации и
передаче электроэнергии или двигательной силы любого вида; c) предприятия, занятые строительством и гражданскими
инженерными работами, включая работу по строительству, ремонту,
содержанию, перестройке и демонтажу. 2. Компетентные органы власти устанавливают разграничение
между промышленностью, с одной стороны, и сельским хозяйством,
торговлей и иными непромышленными работами, с другой стороны.

Статья 2
В целях настоящей Конвенции термин "ночь" означает период
продолжительностью по крайней мере в одиннадцать последовательных
часов, охватывающий промежуток времени, установленный компетентным
органом власти, продолжительностью по крайней мере в семь
последовательных часов между десятью часами вечера и семью часами
утра; компетентный орган власти может устанавливать различные
промежутки времени для различных районов, отраслей промышленности,
предприятий или их филиалов, но он обязан проводить консультации с
заинтересованными организациями предпринимателей и трудящихся,
прежде чем установить промежуток времени после одиннадцати часов
вечера.
Статья 3
Женщины, независимо от возраста, не используются на работах в
ночное время на государственных или частных промышленных
предприятиях или в любых их филиалах, за исключением предприятий,
на которых заняты лишь члены одной семьи.
Статья 4
Статья 3 не применяется: а) в случаях непреодолимой силы, когда на каком-либо
предприятии имеет место перерыв в работе, который невозможно было
предвидеть и который не носит периодического характера; b) в случаях, когда работа связана с сырьем или материалами,
находящимися в процессе обработки, которые подвержены быстрой
порче, и когда такой ночной труд необходим во избежание
несомненной потери упомянутых материалов.
Статья 5
1. Запрещение ночного труда для женщин может быть временно
отменено правительством после проведения консультаций с
соответствующими организациями предпринимателей и трудящихся, если
в случаях возникновения чрезвычайных обстоятельств этого требуют
национальные интересы. 2. О такой временной отмене запрещения заинтересованное
правительство уведомляет генерального директора Международного
бюро труда в своем ежегодном докладе о применении настоящей
Конвенции.
Статья 6
На промышленных предприятиях, подверженных сезонным влияниям,
и во всех случаях, когда этого требуют чрезвычайные
обстоятельства, ночной период может быть сокращен до десяти часов
в течение шестидесяти дней в году.
Статья 7
В странах, где в силу климатических условий работа в дневное
время особенно тяжела, ночной период может быть короче, чем это
установлено в предыдущих статьях, при условии, что отдых
компенсируется в течение дня.
Статья 8
Настоящая Конвенция не распространяется на: а) женщин, занимающих ответственные посты административного
или технического характера, и b) женщин, работающих в системе здравоохранения и
обеспечения, которые обычно не занимаются физическим трудом.
Раздел II
Социальные положения,
относящиеся к отдельным странам
Статья 9
В тех странах, где пока еще не действуют правительственные
постановления относительно использования труда женщин на
промышленных предприятиях в ночное время, термин "ночь" может
временно, но не более чем в течение трех лет, означать, как это
будет объявлено правительством, период продолжительностью лишь в
десять часов, включая промежуток времени, установленный
компетентными властями, продолжительностью по крайней мере в семь
последовательных часов между десятью часами вечера и семью часами
утра.
Статья 10
1. Положения настоящей Конвенции не распространяются на Индию
с изменениями, изложенными в настоящей статье. 2. Упомянутые положения распространяются на все территории,
на которых Законодательный орган Индии компетентен их применять. 3. Термин "промышленное предприятие" включает: а) фабрики, как это определено в Законе о фабриках Индии; b) шахты, на которые распространяется Закон о шахтах Индии.
Статья 11
1. Положения настоящей Конвенции не распространяются на
Пакистан с изменениями, изложенными в настоящей статье. 2. Упомянутые положения распространяются на все территории,
на которых Законодательный орган Пакистана компетентен их
применять. 3. Термин "промышленное предприятие" включает: а) фабрики, как это определено Законом о фабриках; b) шахты, на которые распространяется Закон о шахтах.
Статья 12
1. Международная конференция труда может на любой своей
сессии, на которой данный вопрос включен в повестку дня, принять
большинством в две трети голосов проекты поправок к одной или
нескольким из предыдущих статей раздела II настоящей Конвенции. 2. В любом таком проекте поправки указываются член или члены
Организации, к которым он относится, и в течение одного года или в
исключительных обстоятельствах в течение восемнадцати месяцев с
момента закрытия сессии Конференции он представляется членом или
членами Организации, к которым он относится, власти или властям, в
компетенцию которых входит этот вопрос, для оформления его в
качестве закона или для принятия мер другого порядка. 3. Каждый такой член Организации, если он получает согласие
органа или органов власти, в компетенцию которых входит этот
вопрос, направляет официальный документ о ратификации поправки
генеральному директору Международного бюро труда для регистрации. 4. Любой такой проект поправки вступает в силу как поправка к
настоящей Конвенции после его ратификации членом или членами
Организации, к которым он относится.
Раздел III
Заключительные положения
Статья 13
Официальные документы о ратификации настоящей Конвенции
направляются генеральному директору Международного бюро труда для
регистрации.
Статья 14
1. Настоящая Конвенция связывает только тех членов
Международной организации труда, чьи документы о ратификации
зарегистрированы генеральным директором. 2. Она вступает в силу через двенадцать месяцев после того,
как генеральный директор зарегистрирует документы о ратификации
двух членов Организации. 3. Впоследствии настоящая Конвенция вступает в силу в
отношении каждого члена организации через двенадцать месяцев после
даты регистрации его документа о ратификации.
Статья 15
1. Любой член Организации, ратифицировавший настоящую
Конвенцию может по истечении десятилетнего периода с момента ее
первоначального вступления в силу денонсировать ее посредством
акта о денонсации, направленного генеральному директору
Международного бюро труда и зарегистрированного им. Денонсация
вступает в силу через год после регистрации акта о денонсации ...* ________________
* Статьи 16-20 Конвенции, касающиеся ее регистрации,
документов о ратификации, актов денонсации и о полном или
частичном пересмотре не приводятся.
Конвенция вступила в силу 27 февраля 1951 г. СССР ее не
ратифицировал.
(Конвенции и рекомендации, принятые Международной
конференцией труда. 1919-1966, с.879-884)
Текст документа сверен по:
"Международная защита прав
и свобод человека", Москва,
Юридическая литература,
1990 год.



вгору