Статут Української Національної Ради, прийнятий у Львові 18 жовтня 1918 року
Державні утворення (1917-1920); Історичний документ, Статут від 18.10.1918
Документ n0006300-18, поточна редакція — Прийняття від 18.10.1918

                              Статут 
Української Національної Ради,
прийнятий у Львові 18 жовтня 1918 року

Параграф 1. Українська Національна Рада є Конституантою тієї
частини українського народу, яка живе в австро-угорській монархії,
на цілій його етнографічній території. Параграф 2. Українська Національна Рада має право і
обов'язок: а) виконати в хвилі, яку признаєть за відповідну, іменем
українського народу австро-угорської монархії, його право
самоозначення та рішити про державну долю всіх областей, заселених
тим народом; б) підприняти усі постанови та заходи репрезентативного,
законодатного та адміністративного характеру, щоби своє рішення
під а) перевести в життя. Параграф 3. Українська Національна Рада складається: а) з членів Палати Панів австрійської Державної Ради,
української народности; б) з усіх українських послів до австрійської Державної Ради з
Галичини і Буковини; в) з українських послів Краєвих Соймів; г) з відпоручників партійних організацій з усіх українських
областей, по трьох з кожної партійної організації. Параграф 4. Скликує Українську Національну Раду і проводить
на її засіданнях кожночасний голова Української Парляментарної
Репрезентації, а у випадку його перешкоди, той, кого голова
Української Парляментарної Репрезентації до цього уповноважить. Параграф 5. Важніші публічні заяви підписують іменем
Української Національної Ради: голова Української Парляменторної
Репрезентації, члени Палати Панів, президії усіх українських
клюбів парляментарних і соймових та по одному відпоручинкові
кожної партійної організації. __________________
Левицький К. Великий зрив. (До історії української
державности від березня до листопада 1918 р. на підставі споминів
та документів). - Львів, 1931. - С. 113 - 114.
Конституційні акти України. 1917 - 1920.
Невідомі конституції України.
Київ: Філософська і соціологічна думка, 1992.



вгору